Протидія торгівлі людьми
Відповідальна особа з питань протидії торгівлі людьми - Павлович Тетяна - в.о. начальника відділу з питань соціального захисту населення Свалявської міської ради.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про протидію торгівлі людьми
Термін „торгівля людьми” передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.
До внутрішніх чинників належать:
соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;
девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.
До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:
спрощення можливостей для подорожування;
лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;
попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;
! Слід зазначити, що жертвою торговців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.
Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:
незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;
сільське населення;
внутрішньо переміщені особи;
іноземні громадяни – трудові мігранти;
особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;
бідні, малозабезпечені особи;
особи з проблемами психічного здоров’я.
Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:
жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.